Головна | Реєстрація | Вхід | RSSП`ятниця, 24.11.2017, 00:59

Новогалещинська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів

Меню сайту
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Головна » 2017 » Жовтень » 12 » ГЕРОЇ НЕ ВМИРАЮТЬ!!!
ГЕРОЇ НЕ ВМИРАЮТЬ!!!
20:03


12 жовтня на фасаді нашої школи відкрили меморіальну дошку на честь загиблого в АТО бійця Батиря Руслана. 
У церемонії відкриття взяли участь голова Козельщинської районної ради  Марченко Ю.Б., голова Козельщинської районної державної адміністрації Перепилиця О.Ю., селищний голова Самсонова С.А., мати Батиря Руслана Приходько Наталія Миколаївна та брат Юрій, представники Козельщинського районного військового комісаріату. 
Учні школи розповіли про життєвий шлях Руслана. 
Народився 16 травня 1982 р. в селищі Нова Галещина . З 1988 по 1999 рік навчався у Новогалещинській середній школі. Закінчив Кременчуцьке професійно-технічне училище №24. Останнім часом працював охоронником у ТОВ «Ратник» на Кременчуцькому автомобільному заводі. Добрий, чуйний, скромний, товариський, завжди був готовий прийти на допомогу. 
У лютому 2015 року поповнив ряди Української армії.Доблесно і відважно ніс службу Руслан. Отримав звання молодшого сержанта. Сумна звістка облетіла наше селище 31 липня 2015 року: під час несення служби поблизу міста Авдіївка (Донецька область) загинув Руслан Іванович Батир . 
Школа пишається своїм випускником, своїм героєм! Адже він віддав своє життя за нас з вами, за мир в Україні! Він є прикладом патріотизму, мужності і відваги для наших учнів, для майбутніх поколінь! Вічна пам'ять про Руслана Батиря назавжди залишиться в наших серцях!

Сьогодні знову плачуть небеса, 
Я йду неквапно під нічним дощем. 
Блищить в очах непрохана сльоза, 
І щось у грудях давить і пече. 
Я йду додому, там мене чекають 
Гаряча кава і обійми мами. 
А там, на Сході, хлопців зустрічають 
Безжальний холод і палючі «гради». 
Кому й коли ці хлопці завинили? 
За що так підло юність їх украли? 
І у якої нам, скажіть, просити сили, 
Щоб повернулись ті, хто янголами стали? 
Судома пальці зводить від безсилля, 
Від відчаю так хочеться кричати! 
Як зупинить безглузде це насилля? 
Життів нам скільки треба ще віддати? 
Я відчуваю шкірою цей біль, 
Від нього інколи я просто задихаюсь! 
Біль сотень українських матерів, 
Які нікого більше не чекають.. 
Ми щохвилини мусим пам’ятати, 
Пишатись тими, хто навіки впав. 
Щоб знала кожна вбита горем мати, 
Що недаремно син життя віддав. 
За всіх живих ми мусимо молитись, 
Вони мудріші, й вони краще нас. 
Не дай нам Бог сьогодні оступитись! 
Не дай нам Бог їх зрадить в такий час! 
А дощ шалено б’є мене в обличчя.. 
Назад у нас немає вороття. 
Так страшно і безжально вітер свище. 
Упала зірка.. Чи чиєсь життя?..

 

Переглядів: 232 | Додав: oksanaparkhomenko1977 | Рейтинг: 5.0/1 |
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Форма входу
Пошук
Календар
«  Жовтень 2017  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
      1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
3031
Архів записів
Друзі сайту< Кам'янопотоківська ЗОШ І-ІІІ ст. Кременчуцького району!---->

Copyright MyCorp © 2017
Створити безкоштовний сайт на uCoz